2016 р.

                                                                             Голові

Всеукраїнської спілки парамедиків

 Я.Г.Вусу

Шановний пане Ярославе!

 В низці інтернет-видань опублікована інформація щодо реалізації з 2017 року проекту «Екстрена медична допомога на мотоциклах в Україні». Детально ознайомившись з вищезазначеним проектом, котрий розміщений на інтернет-сайті Всеукраїнської спілки парамедиків, від імені представників колективу Комунальної організації «Київмедспецтранс» дозвольте висловити думки з цього приводу.

Варто зазначити, що організація Київмедспецтранс впродовж багатьох десятиліть здійснює спеціалізоване медичне транспортне обслуговування Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва та лікувальних установ столиці нашої держави. Саме тому, на наш погляд, нам відомо, в силу специфіки нашої функціональної діяльності, про ті всі складнощі, котрі виникають під час спеціалізованого медичного транспортного обслуговування мешканців та гостей нашого міста. Дійсно, велика кількість приватних автомобілів на міських вулицях, низький рівень культури поведінки пересічних водіїв, час від часу ускладнює роботу «карет» київської швидкої. Але зазначена на сайті Вашої організації інформація про 25-хвилинний термін прибуття «карет» швидкої до пацієнта не відповідає дійсності, оскільки відповідно до офіційних статистичних показників 10-хвилинного нормативу прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги до пацієнтів вдається досягнути у майже 90 % випадків такого спецмедобслуговування. І це при сьогоднішньому стану доріг в Україні та інших транспортних непередбачуваностях. Варто при цьому акцентувати Вашу увагу ще й на аспекті, який не висвітлений у Ваших інформативних матеріалах, але який дуже суттєвий для роботи медичного транспорту. Це погодні умови в місті Києві і у більшості обласних центрів України починаючи з листопада та до середини квітня включно. Багаторічні спостереження з цього приводу засвідчують про вкрай складні умови праці для всього персоналу київської швидкої. І, не випадково, майже півроку, себто з листопада по квітень, самі відчайдушні байкери і ті, як правило, не виїжджають на дороги нашої країни, зважаючи на погодні умови, оскільки це несе безпосередню загрозу здоров’ю таким учасникам дорожнього руху.

Щодо Вашого трактування стосовно надання вчасної медичної допомоги саме завдяки мотоциклетному виду транспорту в Німеччині, Австрії, Угорщині, інших розвинених країнах, як Ви акцентуєте на цьому увагу, то, на наш погляд,  таке бачення є помилковим. В зазначених Вами країнах і не тільки чітко дотримуються рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо забезпечення «каретами» швидкої. При цьому в багатьох економічно розвинутих країнах є спонсорські організації та громадські об’єднання, які надають посильну медико-транспортну допомогу в частині мотоциклетних різновидів. В той же час в названих Вами вище країнах опіка здоров’ям людини є обов’язковою прерогативою держави. Саме тому в нашій країні Законом України від 05 липня 2012 року № 5081-IV «Про екстрену медичну допомогу» (п. 11 статті I) визначено наступне: «спеціалізований санітарний транспорт - оснащений спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями транспортний засіб, призначений для перевезення людини у невідкладному стані та обладнаний для надання екстреної медичної допомоги відповідно до національних стандартів щодо такого виду транспорту».

Спеціалізовані автомобілі швидкої медичної допомоги, задіяні в спеціалізованому медичному транспортному обслуговуванні бригад екстреної (медичної) допомоги Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва відповідають національному стандарту України ДСТУ 7032:2009 «Автомобілі швидкої медичної допомоги та їхнє устаткування. Технічні вимоги та методи випробування (EN 1789:2007, MOD)» та вимогам Директиви 70/156/ЕЕС для транспортних засобів спеціального призначення. Згідно п.п. 3.2. зазначеного нормативного документу «автомобіль швидкої медичної допомоги  - це транспортний засіб, який обслуговується бригадою, що складається не менш ніж із двох професійних медичних робітників, для надання допомоги та транспортування хоча б одного пацієнта на ношах».

Саме тому, на нашу думку, реалізація проекту «Екстрена медична допомога на мотоциклах в Україні» є актуальною, але втілення цього проекту потребує не лише приведення законодавства України в сфері охорони здоров’я до відповідного правового стану а й напрацювання та реалізації цілої низки економічно-соціальних важелів.

Доказом цьому слугує нижченаведене:

По-перше, згідно статті 49 Конституції України громадянин має «…право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм…». Виходячи із чітких трактувань цієї статті Конституції України, неможливо погодитись на предмет того, що громадська організація може планувати самостійно, як це відображено у Вашому інформативному матеріалі, медикаментозне забезпечення та відповідне технологічне оснащення мотоциклів, оскільки медикаментозне забезпечення щодо надання екстреної медичної допомоги є чітко окресленою прерогативою відповідних медичних установ, а технологічне оснащення будь-якого спеціалізованого медичного транспортного засобу має бути встановлено відповідними державними стандартами щодо такого виду медичного транспорту.

Неможливо також погодитись з трактуванням того, що зазначений вище проект є оптимальним для України сьогодні. Таке наше бачення базується не лише на тому, що викладене вище, а й на такому аспекті, як економічна складова в питаннях фінансового забезпечення медичної галузі України. Саме тому наведення прикладів щодо Австрії, Ізраїлю, Великої Британії, Німеччини, Австралії та інших розвинених країн, на які посилаються автори проекту «Екстрена медична допомога на мотоциклах в Україні», є, на наш погляд, некоректним. Адже практично всім жителям України відомо про економічні умови забезпечення медицини в Україні в порівнянні з названими вище країнами.

По-друге, якими законодавчими актами чи іншими нормативними документами передбачено високу оплату праці медиків-мотоциклістів, котрі повинні відпрацьовувати з 8 до 20 години в будні дні тижня( тобто по 12 годин 5 днів на тиждень), оскільки ця робота, навіть в літню пору року, несе серйозні складнощі (дощова погода, сильні пориви вітру, інші непередбачувані транспорті ускладнення) та високу вірогідність отримання травм при їзді на мотоциклах. Крім того, медик-мотоцикліст повинен мати дуже вагому лікарську кваліфікацію, володіти усіма навичками надання екстреної медичної допомоги. Враховуючи все вищенаведене, такі лікарі повинні бути забезпечені як гарантовано високою заробітною платою, так і усіма видами соціальних гарантій та пільг. Не вирішення зазначених вище та інших проблемних питань, на нашу думку, потягне за собою не лише профанацію цього заходу, а й абсолютну безперспективність його розвитку.

Окрім вищенаведеного просимо Вас звернути увагу ще й на таке. У Вашому інформативному матеріалі начебто переконливо викладені переваги в фінансово затратній складовій щодо надання екстреної медичної допомоги на мотоциклах. З таким трактуванням неможливо повністю погодитись, оскільки різниця в декілька літрів палива, що має місце при експлуатації однієї «карети» швидкої допомоги та медичного мотоциклу, не може бути тим аргументом, завдяки якому оцінюється саме головне в житті людини – її здоров’я. Безумовно при цьому важливо економно та ефективно використовувати спеціалізований медичний транспорт нашої держави.

Щодо Вашого відображення в матеріалі відсоткового показника у 80% пацієнтів, що не потребують госпіталізації у медичних закладах, то це не відповідає дійсності. Відповідно до офіційних статистичних показників діяльності Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва в минулому році бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги зазначеного закладу охорони здоров’я здійснено більш 560 тисяч виїздів за медичними викликами від населення, при цьому госпіталізацію до медичних закладів було проведено в 231 тисячі випадках, що становить близько 42% від загальної кількості виконаних викликів.

Щодо переваг оперативності прибуття лікаря-мотоцикліста на місце виклику, які, на перший погляд, переконливо викладені у Вашому інформативному матеріалі. Як Вам відомо, сподіваємось, у зазначених вище Вами країнах, і не лише в них, а й в багатьох інших країнах світу спеціально для «карет» швидкої допомоги та інших спеціального призначення транспортних засобів у густо населених містах передбачена одна зі смуг руху. І саме тому, на шляхах України в великих містах необхідно втілити те, що зроблено у Франції, у Польщі, в інших країнах Європи, і не тільки. А саме, одна зі смуг повинна слугувати спеціальному та спеціалізованому транспорту, в першу чергу «каретам» швидкої. Таким шляхом рухаються всі цивілізовані країни світу, і в будь-яку пору року та при будь-яких транспортних заторах «карета» швидкої допомоги прибуває на місце виклику в якнайкоротший термін. Переконані таким шляхом повинна рухатись і Україна. При цьому з Вами можна погодитись щодо того, що при проведенні масових заходів, під час котрих спостерігається велике скупчення людей, дійсно лікарі-мотоциклісти можуть бути корисними в частині виконання медичних чергувань.  

Враховуючи все вищезазначене, можна зробити підсумок про те, що використання медичних мотоциклів під керуванням лікаря-мотоцикліста ситуацію з надання екстреної медичної допомоги в Україні вагомо на краще не змінить. Тут потрібні, як ми думаємо, заходи різнопланового державного ґатунку.

Керівник служби

експлуатації транспорту

комунальної організації «Київмедспецтранс»                                 В.М. Кушнір